Повторюємо під ударні
Певно, найгучнішим із 40 майстер-класів, які змогли відвідати гості школи, освітяни з усієї України, став саме той, де грали на ударних інструментах. Величезні барабани розставлені колом, спільний ритм об’єднує та бадьорить, усім весело, усі зосереджені на тому, щоб сказати фразу «Нумо грати на барабанах» англійською — «Let’s play the drum», а замість останнього слова вдарити по барабану. Вчителька постійно змінює ритм і темп у нових прикладах, а диригуванням регулює гучність. Тож учень зосереджений на тому, щоб правильно відтворити їх, а речення іноземною мовою повторює автоматично. І вони закріплюються без нудного зубріння.
Діти мимоволі тренують пам’ять, увагу, кмітливість, вчаться прислухатися до різних акцентів та інтонацій. Це допомагає школярам звучати природніше, коли говорять англійською. Можна додавати ще й співи, особливо якщо для учнів та разом з ними співає носій мови. Так легше відчути інтонаційні моделі розмовної мови, досягти точності в артикуляції. Скажімо, якщо мета уроку — вивчити складні речення з сурядним та підрядним зв’язком, можна кілька разів проспівати та простукати кожне просте речення. Потім частини поєднуються і додаються сполучники, підкреслені ритмом або гучністю.
Готуємо «торт із ритмів»
«Відбарабанити» можна не лише разом, а й по черзі: питання та відповідь. Учням значно легше, ніж за традиційного навчання, даються монологи та діалоги. Пані Наталя навіть продемонструвала, як створити такий собі «торт із ритмів»: одна група робить «бісквіт», друга відповідає за «крем», а ще одна додає «прикраси». Три ритми накладаються і створюють складний ритмічний малюнок. А головне: на таких веселих музичних заняттях зникає страх помилитися, негативне ставлення до опанування нової мови, зневіра у власних силах.
Деякі техніки, на думку тренерів, можна застосовувати на будь-яких уроках: у початковій школі чи на математиці, мові. Якщо учні втомилися, варто влаштувати п’ятихвилинку «body percussion» — музики тіла, найдавнішої форми мистецтва. Адже відчуття ритму в людині закладено через найбільш знайомі для нас звуки: серцебиття і дихання. Про що йдеться? Усе просто: треба в певній послідовності всім разом плескати в долоні, топати ногами, клацати пальцями, плескати по колінах .
До «класичних звуків» можна додати й інші: наприклад, терти долоні, надувати щоки і стукати по них, пирскати, свистіти, деренчати і навіть бити себе в груди, видобуваючи вібрації. Спочатку вчитель демонструє, а учні повторюють. Потім по колу кожен пропонує свій ритм і своє поєднання рухів, а клас підхоплює.
Немає коментарів:
Дописати коментар